В Україні об’єкти культурної спадщини та пам’ятки архітектури зникають не лише через війну, а й через корупцію в будівництві та продумані схеми забудовників. Замість того, щоб забезпечувати захист історичних будівель, місцева влада та органи охорони культурної спадщини часто допомагають знесенню пам’яток архітектури.
Наприклад, знесення лікарні Червоного Хреста в Дніпрі або знищення пам’ятки архітектури в Черкасах на вул. Гоголя, 211 стали можливими через саботаж та процедурні порушення з боку місцевих органів охорони культурної спадщини.
Захист культурної спадщини: фактори, через які зносять історичної будівлі
Руйнування історичних будівель зазвичай відбувається через такі фактори:
1) Відсутність охоронних договорів на більшість пам’яток архітектури.
2) Незаконне позбавлення статусу пам’яток через суди за “мовчазної” згоди посадовців.
3) ”Зливання” судових справ органами охорони спадщини, які дозволяють забудовникам уникати штрафів
4) Прогалини у законодавстві, якими маніпулюють місцеві посадовці.
Відсутність охоронних договорів на пам’ятки: кейс Дніпра
Найбільш показовим прикладом відсутності охоронних договорів є місто Дніпро. Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міськради (підпорядковане меру Борису Філатову) роками ухиляється від підписання документів на цілий ряд значущих об’єктів.
Як з’ясувалося, охоронні договори повністю відсутні, зокрема, на пам’ятки архітектури Дніпра, які прямо чи опосередковано пов’язані з родиною та оточенням голови громадської ради при міськраді Геннадія Корбана:
Будинок Мізко (Дніпро, вул. Шевченка, 59) – належить ТОВ “Компанія “ДАН-ГРУП”, власник – син бізнесмена Артур Корбан.
Готель «Асторія» (Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, 66) – історична будівля належить ТОВ “КЕЛІО”, кінцевий бенефіціар – близький до Корбана Ігор Бірман.
Губернська земська управа (Дніпро, Крутогірний узвіз, 21) – перебуває у користуванні БФ “Центр єврейської освіти”, яку очолює наближена до родини Корбана Анастасія Кудрявцева.
За інформацією з офіційних відповідей, охоронні договори на ці історичні будівлі у Дніпрі не укладено. Така бездіяльність органу охорони культурної спадщини свідчить про умисний характер та зв’язок між бездіяльністю і впливом Геннадія Корбана на місцеву владу.
Також місцеві органи часто відмовляються надавати інформацію про наявність чи відсутність договорів без рішення суду. Детальніше про це можна прочитати в нашій статті: Охоронні договори на пам’ятки архітектури: чому ці документи приховують мерії?
Читайте повний звіт: Аналітика корупційних схем та захисту культурної спадщини на регіональному рівні
Як будівлі втрачають статус пам’ятки та зносяться за лічені дні
Коли забудовнику потрібно звільнити ділянку в центрі міста, у хід іде судове оскарження статусу пам’ятки. А ось роль, яку відіграють чиновники у цій схемі доволі цікава – вони імітують захист пам’яток архітектури та свідомо програють справи через “технічні помилки”.
Знесення лікарні “Червоного Хреста” у Дніпрі
У 2017–2018 роках суд першої інстанції скасував наказ про включення історичної будівлі лікарні “Червоного Хреста” (вул. Короленка, 22) до переліку пам’яток архітектури. Тобто будівлю позбавили статусу пам’ятки архітектури через суд. Дніпропетровська ОДА подала апеляцію, але суд її повернув, оскільки чиновники… не сплатили 1760 гривень судового збору.
Жодних інших дій для поновлення строків чи подачі належних документів вжито не було. Як наслідок, відбулось знесення лікарні “Червоного Хреста” у Дніпрі, а на її місці збудували житловий комплекс “Женева”. До речі фірма, що будувала “Женеву”, належала родині сестри Геннадія Корбана та Ліфшицу, який є бізнес-партнером Геннадія Гуфмана.
Руйнування столітнього будинку у Черкасах (вул. Гоголя, 211)
У 2025 році Шостий апеляційний адміністративний суд скасував статус пам’ятки архітектури для кількох будівель у Черкасах, зокрема й для житлового будинку по вул. Гоголя, 211.
Управління культури Черкаської ОДА подало касаційну скаргу до Верховного Суду з порушенням вимог КАСУ і при цьому “забуло” додати клопотання про зупинення дії судового рішення.
Подали ж відповідну заяву згодом, а Верховним Судом лише 29.12.2025 р. було постановлено ухвалу про зупинення дії оскаржуваних рішень. 17.02.2026 р. судові рішення по справі було скасовано а позови було залишено без розгляду.
Поки тривала бюрократична тяганина з усуненням недоліків скарги, забудовник (ПП “Надія”) за кілька днів у грудні 2025 року повністю зніс столітню будівлю важкою технікою.
Якьи управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА звернулось до суду своєчасно та з належно оформленою касаційною скаргою, а також з клопотанням про зупинення дії рішення, то об’єкт культурної спадщини міг бути збережений.
Проте навіть коли чиновники виносять приписи про зупинення будівельних робіт або накладають штрафи, вони часто роблять це так, щоб забудовник легко скасував їх у суді.
Матеріали за темою
Чому пам’ятки архітектури втрачають статус: аналітика
Як корупція знищує пам’ятки архітектури у Дніпрі, Черкасах та інших містах?
Охорона культурної спадщини: чому провалилась антикорупційна програма Мінкульту?