Пам’ятки архітектури у Дніпрі, Черкасах та інших містах України роками залишаються без державної охорони. Навіть офіційний охоронний статус не зупиняє забудовників, які намагаються захопити землю і знести історичну споруду. При цьому посадовці місцевих рад часто ховають документи від громадськості і не поспішають переводити їх в електронну форму. 

Усе це створює ідеальні умови для корупції: земля під пам’ятками таємно переоформлюється, а історичні будівлі зносять заради чергової висотки. Тому ми підготували аналітичні звіти, які по поличках розкладають усі ці корупційні схеми у сфері захисту культурної спадщини України. 

Збереження пам’яток архітектури та корупційні ризики, пов’язані з публічним доступом до охоронних договорів

Ми об’єднали дані з чотирьох окремих напрямків, щоб показати, як саме працює корупція у сфері охорони культурної спадщини в українських містах:

1) Відсутність у більшої частини пам’яток архітектури охоронних договорів. 

2) Незаконне позбавлення історичних будівель статусу пам’яток архітектури. 

3) Неефективність охоронних договорів, які не здатні зупинити руйнування пам’яток архітектури та незаконну забудову історичних центрів міст.

4) Прогалини у законодавстві щодо охорони культурної спадщини.

Конкретний кейс корупції у Дніпрі: наприклад, Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міськради (яке контролює мер Борис Філатов) умисно «забуває» підписувати документи.

Охоронні договори повністю відсутні на пам’ятки архітектури Дніпра, пов’язані з родиною та оточенням друга міського голови Геннадія Корбана.

Йдеться про такі історичні будівлі у Дніпрі: будинок Мізко (вул. Шевченка, 59); готель «Асторія» (просп. Дмитра Яворницького, 66) та Губернську земську управу (Крутогірний узвіз, 21).

Читайте повний звіт: Аналітика корупційних схем та захисту культурної спадщини на регіональному рівні

Відсутність у об’єктів культурної спадщини охоронних договорів

Закон «Про охорону культурної спадщини» передбачає, що власник має укласти охоронний договір протягом місяця з моменту набуття права власності або отримання статусу пам’ятки. Проте на практиці цей механізм блокується.

Аналіз судової практики (зокрема рішень Верховного Суду 2025 року) показує, що однією з головних завад є відсутність оформленого паспорта об’єкта, виготовлення якого умисно затягується органами охорони культурної спадщини. 

Читайте також, для чого потрібен охоронний договір на пам’ятки архітектури та чому ці документи приховують мерії? 

Повний текст аналітики: Причини та умови відсутності охоронних договорів на пам’ятки архітектури

Причини позбавлення історичних будівель статусу культурної спадщини

Найбільш цинічна частина будівельної корупції – виключення пам’яток з реєстру об’єктів культурної спадщини.

Це відбувається через умисне доведення до руйнації або через судові маніпуляції, коли ділянкам під пам’ятками навмисно не присвоюють належне історико-культурне цільове призначення.

Це розв’язує руки забудовникам для “легального” знесення пам’яток та будівництва висоток.

Ви можете ознайомитись з переліком об’єктів культурної спадщини Дніпра, Черкас, Львова, Миколаєва, мапою пам’яток Кременчука і об’єктів культурної спадщини Одеси. 

Повний текст аналітики: Позбавлення статусу пам’яток архітектури та маніпуляції з об’єктами культурної спадщини 

Причини відсутності ефективного контролю за виконанням охоронних договорів

Навіть наявність підписаного охоронного договору не гарантує збереження історичної будівлі.

Органи охорони мають право видавати приписи та накладати штрафні санкції. При цьому випадки знищення пам’яток архітектури, незважаючи на наявність охоронних договорів, є непоодинокими.

Детальніше про те, як корупція знищує пам’ятки архітектури України

Читати звіт: Аналітика щодо неефективності охоронних договорів для збереження культурної спадщини

Оцінка антикорупційних механізмів та законодавчі прогалини у сфері захисту пам’яток архітектури

Державна антикорупційна програма (ДАП) передбачала створення прозорого електронного реєстру єПам’ятка (державний реєстр нерухомих пам’яток України).

Проте станом на початок 2026 року ця система не запрацювала повноцінно.

Це підвищує ризики виключення пам’яток архітектури із переліків об’єктів культурної спадщини.

Детальніше читайте про те, чому провалилась антикорупційна програма Міністерства культури (МКІП)

Ознайомитись з повним аналітичним звітом: Оцінка ефективності антикорупційних механізмів та прогалини законодавства у сфері охорони культурної спадщини

Матеріали за темою

Історичні пам’ятки Дніпра, Черкас та Львова

Будівля колишнього «Дніпрофарму» на Яворницького, 12 під загрозою знищення

Англійський клуб у Дніпрі продовжує руйнуватися. Чи можливо зберегти культурну спадщину?