Культурна спадщина належить усім, але відповідає за неї конкретний власник (ним може бути як держава чи певна територіальна громада, так і приватна особа). На жаль, наша держава не має належного обліку охоронних договорів, направлених на збереження культурної спадщини, як і не оприлюднює відповідну інформацію. Тож суспільство досі не знає, які конкретні обов’язки власників по збереженню пам’яток не виконуються, і хто за це відповідає.
Історичні будівлі підвищують туристичну привабливість міста та створюють унікальний образ міста, який не схожий на інші з стандартною радянською забудовою.
Також вони приваблюють креативний бізнес, ресторани, готелі, креативні індустрії, що можуть допомогати залучити додаткові гроші в економіку.
Наведений нижче перелік на інтерактивній карті є спробою надати додатковий інструмент небайдужим громадянам.
Він направлений на збереження історичних будівель, поширення інформації про пам’ятки та про наявні обов’язків її власників, а також там де такі обов’язки не передбачені внаслідок відсутності охоронних договорів. Відсутність охоронного договору може бути першим сигналом: пам’ятка може зникнути ще за нашого життя.
На сайті «ГромКонтролю» є можливіть ознайомитись з переліком об’єктів культурної спадщини Дніпра, пам’яток архітектури Черкас, історичних пам’яток Львова та обєктів культурної спадщини Миколаєва. По кожному об’єкту можна перевірити наявність охоронного договору.
Наведемо ряд історичних будівель у Дніпрі
У XVI–XVIII століттях на території сучасного мегаполіса існували запорозькі слободи й козацькі поселення, які згодом стали фундаментом для розвитку регіону. Наприкінці XVIII століття місто Дніпро постало як Катеринослав, виконуючи роль «південної столиці» імперії, а в XIX–XX ст. перетворилося на потужний індустріальний, а згодом – ракетно-космічний центр України.
Попри промисловий статус, місто зберегло унікальні пам’ятки архітектури Дніпра.
Серед головних історичних перлин – Губернаторський будинок, Будинок міської управи та Будинок Хрінникова.
Усі вони офіційно включені до Державного реєстру та переліку пам’яток архітектури та містобудування.
Будинок Хрінникова (нині відомий як гранд-готель «Україна») – це найвідоміша пам’ятка архітектури Дніпра, розташована в центрі міста на просп. Дмитра Яворницького, 67К. Зведений у 1912–1913 роках на замовлення мільйонера та українського патріота Володимира Хрінникова.
Губернаторський будинок – ще одна пам’ятка архітектури та історична будівля, зведена у першій половині XIX століття (вул. Воскресенська,14).
Свого часу вона слугувала офіційною резиденцією катеринославських губернаторів, а сьогодні є невід’ємною частиною культурної спадщини міста.
Будинок міської управи (нині будівля коледжу культури і мистецтв) – це розкішна історична будівля (просп. Дмитра Яворницького, 47), зведена на початку XX століття для органів місцевого самоврядування.
У часи Катеринослава тут не лише засідали гласні (депутати) міської управи, а й діяли міський банк, сирітський суд та перша публічна бібліотека.
Нагадаємо, що значна частина унікальної історичної забудови міста була безповоротно втрачена через війни, радянські реконструкції та сучасну хаотичну забудову (зокрема, у Дніпрі були знищені такі об’єкти, як Будинок з атлантами, лікарня Червоного хреста).
Саме тому сьогодні гостро постає потреба в ефективному контролі за станом об’єктів, що становлять культурну спадщину міста, а також захистом історичних споруд у тому числі у конкретних зобов’язаннях власника по її збереженню, які повинні бути передбачені охоронним договором на пам’ятку архітектури.
Львів: історичні пам’ятки та архітектурні цікавинки
Львів – давній осередок русько-української державності та культури на заході України.
Поселення на території Львова існували ще в ранньому середньовіччі, але перша письмова згадка про місто датована 1256 роком у Галицько-Волинському літописі. Його заснування пов’язують із князем Данилом Романовичем, який назвав місто на честь свого сина Лева.
У XIII столітті Львів стал столицею Галицько‑Волинського князівства (Руського королівства), а з XIV століття – важливим центром Польського королівства, пізніше – столиці Королівства Галіції та Лодомерії в складі Австрійської (Австро‑Угорської) імперії.
Сьогодні історичний центр Львова внесено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО як унікальний зразок синтезу готики, ренесансу, бароко, класицизму та модерну.
Зокрема, у Львові є такі пам’ятки архітектури – Латинська катедра й Палац Любомирських, а також численні кам’яниці і монастирські комплекси (Костел св. Івана Хрестителя з дзвіницею).
Латинський кафедральний собор (Латинська катедра) – один із найстаріших та найвеличніших храмів міста, розташований на площі Катедральній, 7. Це головний римо-католицький собор Львова. Як ключова пам’ятка архітектури Львова, собор унікальний тим, що будувався протягом століть і поєднує в собі елементи кількох епох.
Палац Любомирських – пам’ятка архітектури національного значення, що займає значну частину площі Ринок (будинок №10), яка свого часу слугувала резиденцією знатних родів та губернаторів. Ця історична будівля пов’язана з українським національним рухом (тут діяло товариство «Просвіта»).
Костел св. Івана Хрестителя (площа Старий Ринок, 1) – один із найстаріших мурованих храмів Львова, заснований у районі Старого Ринку ще за часів князя Данила Романовича для його невістки Констанції. Храм офіційно внесений до Державного реєстру як пам’ятка архітектури національного значення. Сьогодні в приміщенні храму діє Музей найдавніших пам’яток Львова.
Загалом місто налічує понад 2000 пам’яток історії та архітектури, що робить його одним з найбагатших міст України на культурну спадщину. Проте така кількість об’єктів вимагає складної системи охорони, реставрації й суворого контролю.
Історичні пам’ятки Черкас
Черкащина – давній козацький регіон Середнього Подніпров’я, який став одним із головних осередків формування українського козацтва.
Поселення на території сучасних Черкас існували ще у стародавні часи та за часів Київської Русі. Проте перша письмова згадка про місто як прикордонну фортецю на Дніпрі, датована 1392 роком.
Місто зберегло унікальні пам’ятки архітектури Черкас. Серед них – знаменитий Будинок грабаря Щербини, колишній готель «Слов’янський» та «Міський громадський банк».
Наприклад, будинок грабаря Щербини – історична будівля Черкас, зведена у 1892 році, яка знаходиться на вул. Небесної Сотні, 3. Ця визначна пам’ятка архітектури Черкас є візитівкою міста.
Сьогодні тут розташований міський РАЦС, а сама будівля охороняється державою як унікальна культурна спадщина регіону.
Ще одна історична споруда Черкас – готель «Слов’янський» (Будинок Скорини). Він був зведений наприкінці XIX століття за проєктом видатного архітектора Владислава Городецького. Розташована пам’ятка на вул. Остафія Дашковича, 20.
Також серед пам’яток архітектури Черкас – будинок Міського громадського банку (вул. Хрещатик, 251).
Він побудований у 1914 році для фінансових потреб міста, де сьогодні розташовується Черкаський обласний художній музей.
На жаль, частина історичних будівель була втрачена через війни та радянську перебудову: будинок Гаммера; Черкаський замок; Свято-Троїцький кафедральний собор; Будинок Зільбермана та інші.
Сьогодні ж архітектурна культурна спадщина потерпає від недобросовісних забудовників, які цинічно демонтують історичні об’єкти. Наприклад, будинок по Гоголя, 211) або навмисно доводять їх до руйнації (житловий будинок пристава Табачникова, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького 2).
Саме тому сьогодні гостро постає потреба в ефективному контролі за станом об’єктів, що становлять культурну спадщину міста.
Також є потреба у захисті історичних споруд, у тому числі у конкретних зобов’язаннях власника по її збереженню, які повинні бути передбачені охоронним договором на пам’ятку архітектури. Частково про це описано в нашій статті.
Чинне законодавство України наразі передбачає, що задля збереження історичного середовища власники будівель зобов’язані укладати охоронний договір на пам’ятку.
Цей документ визначає жорсткі зобов’язання щодо утримання об’єкта в належному стані, умови його використання, реставрації, а також можливість відвідування будівлі туристами.
Матеріали за темою
Що таке охоронний договір на пам’ятки архітектури та чому ці документи приховують мерії?
Охорона культурної спадщини: чому провалилась антикорупційна програма Мінкульту?
Англійський клуб у Дніпрі продовжує руйнуватися. Чи можливо зберегти культурну спадщину?