Уряд мав створити відкритий онлайн реєстр єПам’ятка, де мали бути зібрані усі об’єкти культурної спадщини України, та підключити його до інших держреєстрів. Це було пріоритетом Антикорупційної програми (ДАП) на 2023–2025 роки. Це мало б завадити проводити незаконнну забудову чи руйнувати пам’ятки архітектури. Проте на початок 2026 року ця система повноцінно так і не запрацювала.
Повноцінний запуск Державного реєстру нерухомих пам’яток України («єПам’ятка») та її автоматичний обмін даними з Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва (ЄДЕССБ), Містобудівним і Земельним кадастрами мали б вирішити проблему з незаконною забудовою. Адже містобудівні умови та дозволи не повинні видаватися на земельні ділянки в охоронних зонах чи на об’єктах культурної спадщини без належних погоджень.
Чому запуск реєстру єПам’ятка блокується?
Фінансування відсутнє. Хоча договір про інформаційну взаємодію між Міністерством розвитку громад та територій України та Міністерством культури (МКСК) підписано ще 13.06.2025 року, повноцінний обмін даними досі не реалізували через брак коштів.
Дані не передані: МКСК так і не передало необхідну документацію та матеріали представнику Містобудівного кадастру для оновлення даних у будівельній системі.
Інвентаризація провалена: Заходи ДАП щодо повної інвентаризації та оцифрування облікової документації на пам’ятки архітектури виконуються із затримкою.
Тільки у Києві понад 1000 об’єктів роками залишаються у статусі “щойно виявлених” без виготовленої облікової документації, а їх внесення до реєстру відбувається без прозорої пріоритетності.
Внаслідок відсутності автоматичного обміну даними все ще зберігаються умови для забудовників для отримання будівельних дозволів та прав на землі в історичних ареалах в обхід вимог законодавства про охорону культурної спадщини.
Ознайомитись з повним аналітичним звітом: Оцінка ефективності антикорупційних механізмів та прогалини законодавства у сфері охорони культурної спадщини
Практичні кейси: як судові та облікові прогалини призводять до знесення пам’яток архітектури
Знесення 200-річного будинку у Києві на вул. Ярославській, 13 (Поділ). Мінкульт погоджував проєкт реконструкції будинку під клубний дім. Проте у ЄДЕССБ інформація про це погодження відсутня. При цьому система містить відомості про 2 відмови у видачі дозволу на будівельні роботи (у 2023 і 2024 рр.), що свідчить про непрозорість дозвільних процедур та обліку.
Знесення лікарні «Червоного Хреста» у Дніпрі (вул. Короленка, 22) під ЖК «Женева». У 2017–2018 рр. суд позбавив будівлю 1910–1911 років статусу пам’ятки.
Дніпропетровська ОДА не подала належну апеляційну скаргу, формально пославшись на брак 1760 грн для сплати судового збору. В результаті історичну будівлю було знесено та побудовано ЖК “Женеву”.
Скасування статусу пам’ятки на вул. Виконкомівській, 17 у Дніпрі. У січні 2021 року за позовом благодійного фонду “Єврейське майбутнє” суд скасував охоронний статус об’єкта. Дніпропетровська ОДА ухилилася від касаційного оскарження у Верховному Суді, хоча в паралельній справі (вул. Шмідта, 17) ОДА подала касацію і зберегла статус пам’ятки.
Матеріали за темою
Чому охоронні договори не захищають пам’ятки архітектури від руйнування
Охорона культурної спадщини: чому провалилась антикорупційна програма Мінкульту?
Як корупція знищує пам’ятки архітектури у Дніпрі, Черкасах та інших містах?