На замовлення «Громадського Контролю» та за фінансової підтримки Європейського Союзу компанія «Active Group» провела соціологічне дослідження стосовно довіри людей до судової системи у декількох містах України у 2023 та 2024 роках. У цій публікації ви дізнаєтесь, чи стали люди більше довіряти судовій системі та як вони ставляться до корумпованості судів у 2024 році.

Опитування проводили поблизу п’ятьох адміністративних судів у Дніпрі, Харкові та Запоріжжі. У 2023 році у дослідженні взяла участь 521 людина, у 2024 році — 577.

Прочитати про результати дослідження, яке проводили у 2023 році, можна за посиланням. Детальніше ознайомитись з дослідженням, яке провели у 2024 році на замовлення “ГромКонтролю”, можна тут.

Респондентів опитували поблизу цих судів:

• Дніпропетровського окружного адмінсуду та Третього апеляційного адмінсуду Дніпра;
• Харківського окружного адмінсуду та Другого апеляційного адмінсуду Харкова;
• Запорізького окружного адмінсуду.

Довіра до судів

Дослідження показали, що близько 73-75% людей, які зверталися до суду, висловлюють довіру судовій системі.

У 2023 році 70,5% людей висловили довіру судовій системі, з яких повністю довіряють 20,2%, скоріше довіряють — 50,3%.

У 2024 році опитування показало, що судам довіряють 73,6% людей, з яких повністю довіряють 14%, скоріше довіряють — 59,6%.

У Дніпрі у 2023 році довіру до правосуддя в адмінсудах першої інстанції висловлювали 79,1% опитаних, а до апеляційної інстанції — 76,2%.

У 2024 році першій інстанції довіряють 75,2% опитаних у Дніпрі, а апеляційній — 73,5% людей. Ці показники говорять про те, що більшість опитаних людей, які мали справу із судами, довіряють їм у цих регіонах.

Звинувачення судів у корумпованості

Через те, що суди часто звинувачують у корумпованості та політичній залежності, людей питали, чи погоджуються вони із цим твердженням.

У 2023 році думки щодо корумпованості судів розділилися майже порівну. З цим погодилися 42% людей, а 42,3% не були згодні з цим твердженням.

У 2024 році ситуація трохи покращилася. З тим, що суди корумповані погоджуються 33,6% людей, а не погоджуються — 55,8%.

Також можна побачити картину по судах другої інстанції у Дніпрі — кількість людей, які не погоджуються із корумпованістю судів, значно збільшилася.

31% опитаних поблизу апеляційного суду у 2023 році не погоджувалися з корумпованістю, у 2024 році кількість таких людей збільшилась до 49,8%.

Оцінка роботи судової системи в Україні

Також респондентів попросили оцінити по десятибальній шкалі, наскільки вони задоволені судовою системою (1 — мінімальна оцінка, а 10 — максимальна).

У 2023 році від 7 до 10 балів поставили 55,6%. У 2024 році цей показник виріс до 62,1%.

В апеляційній інстанції Дніпра у 2023 році від 7 до 10 балів поставили 57% людей, а у 2024 році цей показник виріс до 70,2%.

Тобто, згідно з результатами дослідження, люди стали більш задоволені роботою судової системи в Україні.

Легкість доступу до правосуддя

Людям запропонували оцінити від 1 до 5 балів по рівню складності, скільки зусиль вони доклали для звернення до суду, де 5 — максимальні зусилля, 1 — мінімальні.

Результати дослідження показали, що більшість опитаних людей докладають значних зусиль, щоб їхні справи розглянули у суді. Проте це стосується саме тих випадків, коли люди фізично зверталися до суду, без використання системи “Електронний суд”.

У 2023 році від 3 до 5 балів поставили 58,1% опитаних, а у 2024 році — 70,8% людей. За півтора року цей показник виріс майже на 13%.

Якщо ж подивимося на результати по Дніпру, то тут буде трохи інша картина. По першій інстанції ситуація не змінилася — у 2023 році значних зусиль (оцінки від 3 до 5 балів) докладали 69,5% респондентів, у 2024 — 70,8%.

Але в апеляційній інстанції цей показник виріс на 10%. У 2023 році він становив 72,5%, а у 2024 — 82,5%.

Проте тут є пояснення — люди, які легко звертаються до суду, роблять це через електронний суд, але таких не було серед опитаних респондентів. У той час як фізичне звернення до суду потребує більш значних зусиль.

Випадки залишення судом позову без руху

У 2023 році 35,3 % опитаних стверджували, що їхній позов залишали без руху, у 2024 році показник збільшився до 41,1%.

У Дніпрі у суді першої інстанції у 2023 році з залишенням позовів без руху стикалися 34,3% людей, у 2024 році — 40,8%.

У 2023 році в апеляційній інстанції з цим стикалися 38,1%, а у 2024 — 45,6%.

Ці результати можуть казати про те, що є люди, які ще не зовсім розібралися, як користуватися електронним судом та який повний пакет документів слід подавати. Люди допускають певні помилки, тому позови залишають без руху.

Безпідставне залишення позову без руху

У 2023 році з безпідставним залишенням позову без руху стикалися 13,3% респондентів, у 2024 — 14%. Тут ситуація не змінилася, але принаймні не спостерігається значне зростання цього показника.

У Дніпрі у суді першої інстанції у 2023 році таке сталося із 10,5% опитаних, у 2024 — з 12%. 

У другій інстанції цей показник трохи зменшився у 2024 році. В апеляційному суді Дніпра цю проблему мали 21,4% у 2023 році, а у 2024 — 18,2%.

Повернення позовів

У 2023 році 32,7% опитаних повідомили про те, що суд повертав позовну заяву, у 2024 році цей показник виріс до 37,1%.

У Дніпрі у 2023 році у суді першої інстанції з цим стикалися 40%, у 2024 році — 36,3%.

А у другій інстанції ситуація трохи погіршилася. У 2023 році в апеляції у Дніпрі цю проблему мали 26,2% опитаних, у 2024 році — вже 45%.

У цьому випадку люди казали про повернення позову, якщо хоч раз з цим стикалися. Проте така проблема є і з цим також треба працювати.

Строки розгляду справ у судах

Людей також питали, протягом якого строку їхні справи розглядали у суді.

У 2023 році 63,6% людей казали, що суд розглядав справу від 2 до 6 місяців. У 2024 році це стверджували 68,6%.

Припускаємо, що люди мали на увазі розгляд справ у судах першої інстанції. Це нормальні терміни для розгляду справи.

При цьому у більшості випадків такої швидкості розгляду справ у інших районних судах не спостерігається, а адмінсуди мають такі показники.

***

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО «Платформа Громадський Контроль» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.