Чому суд визнав незаконними зміни до генерального плану Дніпра 2024 року та що це означає для громади
У лютому 2024 року міська рада Дніпра повторно ухвалила генеральний план міста, який раніше вже був скасований судом як незаконний. Без громадських слухань, без містобудівного моніторингу та з грубими порушеннями державних будівельних норм мерія на чолі з Борисом Філатовим знову проголосувала за документ, вигідний великим забудовникам, але небезпечний для мешканців міста.
Зміни до генплану відкривали шлях до забудови колишніх промислових зон, скорочували зелені насадження, санітарно-захисні зони підприємств та передбачали розширення кладовищ і сміттєзвалищ. Позицію громади Дніпра традиційно проігнорували – обов’язкові громадські слухання не проводилися.
У 2025 році суд поставив у цій історії чергову крапку: міська рада Дніпра програла справу громадській організації «Платформа громадський контроль», а ухвалений у 2024 році генеральний план знову було скасовано.
Цю публікацію в відеоформаті з більшою кількістю деталей можна переглянути на YouTube, хто любить текстовий формат, читайте публікацію нижче.
Як Дніпро вже проходив це у 2020 році
Історія повторюється. У 2020 році міська рада Дніпра вже ухвалювала генеральний план з порушенням законодавства. Тоді суд скасував документ через відсутність належних громадських слухань.
Замість того щоб розробити новий генплан у межах закону, депутати у лютому 2024 року знову проголосували за той самий генплан, який суд визнав протиправним ще у 2023 році. Паралельно були внесені зміни до плану зонування територій: промислові зони перетворювалися на зони громадської забудови, прибережні захисні смуги – на будівельні майданчики.
Навіщо міській владі був потрібен саме цей генплан
Причина проста – перерозподіл міської землі. Для забудовників це означало доступ до «ласих» ділянок: зелених зон, колишніх промислових територій, прибережних територій.
Для чиновників і депутатів – потенційні фінансові вигоди, які не мають нічого спільного з інтересами міського бюджету.
Інтереси громади у цій схемі були зайвими.
Що генплан 2024 року приніс громаді Дніпра
Суд чітко встановив негативні наслідки ухваленого документа, зокрема:
- можливість житлової забудови на територіях промислових відходів;
- скорочення зелених насаджень і лісів;
- перетворення зелених зон на території громадської забудови;
- зменшення санітарно-захисних зон підприємств;
- розширення кладовищ;
- збільшення площ і потужностей сміттєзвалищ.
Наприкла, після зміни зонування частини парку імені Богдана Хмельницького на територіях, що ще недавно були зеленими схилами, з’явилися будинки преміум-класу.
Аналогічні зміни торкнулися урочища Тонельна Балка та територій уздовж Набережної Перемоги.
Окремо було дозволено забудову ділянок в Придніпровську, де десятиліттями зберігалися відходи ТЕС та промислові зони Новокодацького району біля Коксохімічного заводу.
Головне порушення: відсутність громадських слухань
Закон прямо вимагає проведення громадських слухань перед ухваленням генерального плану. Після скасування попереднього генплану у листопаді 2023 року міська рада мала щонайменше два місяці, щоб організувати цей процес. Але жодних слухань проведено не було.
У суді представники міськради наполягали, що достатньо слухань, проведених у 2019 році. Суд відхилив ці аргументи: п’ятирічної давнини слухання не можуть легалізувати новий генплан, тим більше після того, як попередні рішення вже були скасовані.
Для прикладу, над оновленим генпланом Парижа, ухваленим у 2024 році, місто працювало чотири роки. За цей час парижани подали майже 10 тисяч зауважень, кожне з яких було розглянуто перед затвердженням документа.
Наприклад, Орхуська конвенція, ратифікована Верховною Радою, вказує, що громадські слухання це не зустріч двох осіб за кілька днів до голосування. Це процес, який має стартувати завчасно, щоб люди встигли подати свої пропозиції, а влада реально їх опрацювати. Як це зробили в Парижі.
Де «червоні лінії» і чому їх не було
Державні будівельні норми зобов’язують відображати у генплані обмежувальні лінії:
- Червоні – межі вулиць і доріг.
- Зелені – межі парків і скверів.
- Блакитні – обмеження висотності забудови.
- Жовті – зони можливих завалів для евакуації.
У генплані, ухваленому в лютому 2024 року, цих ліній не було. У суді мерія пояснювала це тим, що на момент розробки документа вони нібито не були обов’язковими. Суд визнав ці доводи безпідставними, оскільки аналогічні порушення вже були підставою для скасування попереднього генплану.
Ігнорування містобудівного моніторингу та інтересів держави
Перед ухваленням генплану мав бути проведений містобудівний моніторинг – аналіз реального розвитку міста. Його не проводили.
Також міська рада проігнорувала вимоги обласного департаменту екології щодо врахування територій екологічної мережі області. Депутати просто проголосували, не вносячи жодних змін.
Як депутати голосували, знаючи про незаконність
Перед голосуванням усі лідери фракцій міської ради отримали лист із попередженням про незаконність генплану. На сесії посадовці мерії депутатам повідомили, що слухання були проведені та експертиза є. Хоча це не відповідало дійсності.
Попри це, більшість депутатів проголосувала «за».
Також очевидних порушень не помітили депутати, які входять до профільної комісії міської ради з питань архітектури, містобудування та земельних відносин, зокрема голова комісії Євген Кривошеєв та його заступник Сергій Пустовий.
Про участь депутата Євгена Кривошеєва в іншій земельній схемі дивіться у відео
Що далі
Після скасування генпланів 2020 та 2024 років чинним залишається генеральний план Дніпра, ухвалений у 2017 році.
Міська рада має або виконати всі вимоги суду – провести реальні громадські слухання, містобудівний моніторинг і доопрацювати документацію або історія знову повториться. З огляду на те, що інтереси забудовників уже сформовані, ризик нової спроби «протягнути» старий незаконний генплан залишається високим.
Також буде цікаво:
Міська влада Дніпра судиться проти Яхт-клубу «Січ» чи грає «в піддавки»?
Як отримати копії охоронних договорів на пам’ятки архітектури: судова практика
Культурна спадщина в Дніпрі: що обговорювали на громадських слуханнях