Через бездіяльність місцевої влади одна з пам’яток архітектури, яку побудували на початку XX століття у Дніпрі, майже повністю зруйнована. Мова йде про «Палац Профілактики» на вул. Щербаня, 1. Міськрада не відремонтувала будівлю, коли ще можна було її відновити. Не роблять посадовці цього й досі, попри те, що пам’ятка практично зруйнована. Не змусило їх це зробити навіть рішення суду, яке міськрада намагалась оскаржити в апеляції.

Поступова руйнація будівлі «Палацу Профілактики»

В результаті пожеж, які сталися у 2019 та 2020 роках, у «Палаці Профілактики» згорів дах та обвалилися перекриття. З того часу будівля зазнала значних руйнувань. Також були знищені більшість вікон та дверей.

А згодом все, що залишилось від пам’ятки, люди почали розбирати по цеглинах. Фактично від колись величної будівлі лишився тільки фасад.Міськрада, яка має відповідати за збереження історичних будівель у місті, та комунальне підприємство «Міські активи», на балансі якого перебуває ця пам’ятка, своєчасно не подбали про її збереження. Ремонт також не проводили.

Попри те, що місто може втратити унікальну історичну споруду, місцеву владу схоже це не дуже хвилює.
Проте у травні 2024 року все ж з’явилася надія, що в історичній будівлі проведуть реставраційні роботи, законсервують та збережуть те, що залишилося. Таким було рішення Дніпропетровського окружного адмінсуду, який зобов’язав міськраду та КП «Міські активи» привести зруйнований «Палац Профілактики» до належного стану. 

Також суд першої інстанції визнав, що міськрада не проводила ніяких ремонтних робіт, що призвело до руйнації будівлі. Тож бездіяльність посадовців визнали незаконною. 

Міськрада досі не розпочала роботи з відновлення історичної пам’ятки 

Проте навіть після цього роботи так і не розпочали, а міська рада ще й намагалася оскаржити рішення суду, посилаючись на те, що є неналежним відповідачем у цій справі. 

Свою позицію аргументувала тим, що у міськради відсутні повноваження для підписання охоронного договору, а належним підписантом є балансоутримувач КП «Міські активи».

Тому міська рада стверджує, що не має бути відповідачем у цій справі. Крім того,  вважає, що суд мав з’ясувати причини, умови та обставини неприведення пам’ятки у належний стан. Міська рада просила суд скасувати рішення першої інстанції.Такі аргументи можна розцінювати лише як спробу відтермінувати виконання рішення суду та небажання зберігати історичну будівлю. Ймовірно, що міській раді це робити невигідно, інакше роботи вже давно були б проведені. 

Можливо, посадовці вважають, що позбавивши містян історичної будівлі та побудувавши на цьому місці багатоповерхівку або чергову локацію для відпочинку, зроблять місто більш привабливим. Хоча навпаки мали б дбати про збереження пам’яток, які могли стати візитними картками міста, якщо підтримувати їх у належному стані.

Маніпуляції щодо несвоєчасного укладання охоронного договору

Цікаво, що охоронний договір підписали лише у 2023 році, хоча мали зробити це раніше, оскільки пам’ятку передали на баланс КП у 2018 році.

У суді першої інстанції, відповідаючи на питання, чому охоронний договір уклали лише у 2023 році, а не раніше, керівник «Міських активів» сказав, що це сталося через те, що управлінцем будівлі до вересня 2022 року був Центр первинної медико-санітарної допомоги №6. За його словами, відповідно до Господарського кодексу, до цього часу управляти та розпоряджатися спорудою мала лікарня, а підприємство не могло проводити ніяких робіт. Суддя ж наголосила, що балансоутримувач має контролювати, у якому стані перебуває будівля, бо на той час за це відповідали комунальне підприємство та медзаклад.

Проте нам стало відомо, що оперативне управління зняли з медзакладу у 2019 році. Тому виникає питання, чому це не могли зробити раніше?

Ми вважаємо, що охоронний договір — це лише формальність, а міська рада уклала його для того, щоб справу закрили. Насправді пам’ятку ніхто не збирався охороняти та приводити її у належний стан. Ймовірно, що з часом її виключать з реєстру, знесуть залишки будівлі та почнуть проводити на цьому місці забудову.

Як у Дніпрі знищують історичні будівлі

Проте це не єдиний випадок знищення історичної спадщини у Дніпрі. Аналогічна ситуація склалась і з будівлею лікарні «Червоного Хреста» у центрі міста, яка мала статус пам’ятки архітектури.  Спочатку там сталася пожежа, а згодом депутати проголосували на сесії за виключення будівлі з реєстру пам’яток архітектури. Це дозволило міськраді надати дозвіл на знесення споруди та передати землю забудовнику.

Замість цього на місці колишньої пам’ятки побудували багатоповерховий житловий комплекс. Компанія, яка його будувала, має відношення до бізнесмена та друга міського голови Дніпра Геннадія Корбана і керівника обласного осередку «ОПЗЖ» Геннадія Гуфмана.Схема знищення пам’ятки дуже нагадує історію, яка наразі відбувається з «Палацом Профілактики». 

Міськрада також відповідальна за руйнацію пам’ятки

У відзиві на апеляційну скаргу керівник окружної прокуратури міста Дніпра вказує, що власник або користувач повинні утримувати пам’ятку в належному стані, своєчасно проводити ремонт, захищати від пошкоджень, руйнувань або знищення, що передбачено законом та охоронним договором.

Якщо пам’ятка перебуває під загрозою пошкодження, руйнування чи знищення, власник або користувач зобов’язані провести реставраційні, консерваційні роботи. Фінансування ж відповідних робіт має проводити міськрада, а КП «Міські активи» є лише балансоутримувачем та розпорядником бюджетних коштів на утримання пам’ятки.Пожежа у «Палаці Профілактики» у Дніпрі, жовтень 2020 р. Фото: informator.dp.ua

Варто зазначити, що міськрада досі залишається власником будівлі «Палацу Профілактики», яка є пам’яткою архітектури місцевого значення. 

Прокурор наголошує, що документація на проведення робіт знаходиться на погодженні в обласному Управлінні культури та туризму, а ремонтно-реставраційні роботи ще не розпочали. 

Хоча, за його даними, згідно із п. 13 Охоронного договору №13/6-1 від 05.01.2023, роботи мали розпочатися ще у 2023 році, але станом на жовтень 2024 року стан пам’ятки продовжує погіршуватись, а її власник та балансоутримувач не виконують своїх обов’язків щодо збереження та приведення будівлі до належного стану.

Прокурор наводить ще один аргумент, що Дніпровська міськрада як власник пам’ятки і раніше ухилялася від укладення охоронного договору та не проводила реставраційні та консерваційні роботи. Через це тривалий час «Палац Профілактики» залишався без належного захисту.

Що вирішив апеляційний суд

Колегія суддів у повному обсязі погоджується з висновками суду першої інстанції у цій справі та робить висновок, що міськрада не намагалася зберегти та відновити пам’ятку, тому її бездіяльність є незаконною. 

Також вони погоджуються з бездіяльністю «Міських активів», які не уклали охоронний договір у встановлений термін (не пізніше ніж через місяць з моменту отримання пам’ятки у користування), своєчасно не зробили поточний та капітальний ремонти.

Колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, що відновлення пам’ятки – це обов`язок міськради та відповідного КП. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 27 Закону № 1805-ІІІ приведення пам`ятки до належного стану покладається на її власника та організацію або людину, які управляють історичною будівлею.

Апеляційний суд вважає, що Дніпровська міськрада є належним відповідачем у цій справі. Він залишив рішення Дніпропетровського окружного адмінсуду без змін.

Таким чином було створено прецедент з захисту суспільного інтересу щодо збереження історичної спадщини. Для громадськості принципово важливо, щоб місто не втратило цю унікальну споруду, адже вона представляє історичну цінність для містян та їхніх нащадків. 

Сподіваємося, що у майбутньому це допоможе іншим громадянам так само захищати історичні будівлі, які знаходитимуться під загрозою знищення.

Варто зазначити, що за руйнацію пам’ятки має у першу чергу відповідати Дніпровська міськрада. На сесії мали б виділити кошти на реставрацію будівлі, а комунальне підприємство, яке є балансоутримувачем, повинно слідкувати, щоб пам’ятка не руйнувалася.

***

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО “Платформа Громадський Контроль” і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.