16 червня у Дніпровському національному університеті ім. Олеся Гончара мають відбутися вибори ректора. За роки правління нинішнього ректора Сергія Оковитого тривала затяжна боротьба за землі університету.  Дивний збіг, але договір оренди однієї зі спірних ділянок ДНУ посвідчував депутат міськради та нотаріус Сергій Пустовий.

Але це не єдина проблема, яку потрібно вирішувати керівництву ДНУ. Наприклад, за 3.5 млн грн від держави у пошкоджених обстрілами корпусах місяцями не могли встановити нові вікна. Також під питанням збереження у держвласності Палацу Студентів, яким опікується університет.

Захоплення землі ДНУ: багаторічна битва за ділянку, де будують ЖК

Однією з конфліктних історій є забудова ділянки університету, яка розташована поряд з обласною прокуратурою. Впродовж останніх років компанія “БК Яворницький” намагалась реалізувати тут житловий проєкт (ЖК “Континент”). Тобто незаконна забудова проводиться майже під вікнами прокуратури, але реагують на це не дуже активно.

Попри те, що земля перебуває у користуванні ДНУ та належить державі в особі Міністерства освіти, у липні 2021 року міська рада надала “БК Яворницький” дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо земельної ділянки. Але є важливий нюанс: ця земля не належить міській раді і розпоряджатись нею вона не мала права.

У грудні 2021 року за позовом ДНУ розпочався розгляд справи у суді (№ 904/9212/21).
26.01.2022 Дніпровська міськрада “швиденько” передала земельну ділянку “БК Яворницький” (рішення ДМР 150/15).

При цьому, коли тривав судовий процес, а саме 9 лютого 2022 року, договір оренди на цю ділянку завірив нотаріус та депутат міськради Сергій Пустовий. Він до речі є головою фракції “Пропозиція”, а також заступником голови земельної комісії міської ради. І він дивним чином “не помітив”, що ця земля не належить місту. Також Пустовий не міг не знати, що на той момент ще тривав розгляд справи у суді.

Згодом університет оскаржив ці рішення – у грудні 2025 року Апеляційний суд підтримав рішення першої інстанції, а у травні 2026 року ДНУ ще й виграв касацію. 

В результаті суд визнав незаконною передачу землі в оренду, скасував державну реєстрацію ділянки та визнав недійсним договір оренди та зобов’язав забудовника знести незаконну споруду. Також є судовий наказ від 23 березня 2026 року про знесення будівлі, який має бути виконано.

Водночас виконання судових рішень може роками затягуватися через бездіяльність окремих посадовців. Це ми бачимо на прикладі іншої незаконної забудови на землі ДНУ.

Незаконні забудови на території ДНУ: чому виконавча служба ігнорує рішення судів?

Ще одна суперечлива історія пов’язана із сусідньою ділянкою, де у 2021 році В’ячеслав Головаха незаконно звів триповерхівку.

Формально все починалося як «реконструкція квартири», однак місцеві жителі та фахівці ДМР зафіксували нове самочинне будівництво без прав на землю.

В результаті:

• стару одноповерхову будівлю знесли;
• територію обнесли парканом;
• на місці з’явилася триповерхова споруда.

У 2021 році було відкрите кримінальне провадження (№ 42021042020000052). У тому ж році прокуратура подала клопотання про арешт землі та будівлі, але суд наклав арешт тільки на землю. Щоправда, за дивним збігом обставин прокуратура не пішла далі оскаржувати це рішення. У 2026 р. арешт було скасовано.

Прокуратура у грудні 2021 року подала клопотання про арешт землі та будівлі, але суд наклав арешт тільки на землю. Щоправда, за дивним збігом обставин прокуратура не пішла далі оскаржувати це рішення. У 2026 р. арешт було скасовано.

У 2023 році Апеляційний суд лишив рішення першої інстанції в силі про знесення самочинної триповерхівки на землі ДНУ. Проте станом на зараз будівля як стояла, так і стоїть.

У січні 2024 року Виконавча служба відкрила виконавче провадження (стор 5) та  зобов’язала В’ячеслава Головаху знести триповерхівку. Але після цього почалися знову дивні ситуації.

Старший виконавець Соборного відділу ДВС Дмитро Тичинський офіційно заявляв (стор 7) про «неможливість ідентифікувати» триповерхову будівлю та просив надати фото об’єкта. Ну якось не змогла людина побачити велику споруду на території університету, бувають і такі збіги. Вже два роки не може знайти будівлю, щоб її знести.

У травні 2026 року суд визнав Головаху винним у незаконному будівництві та призначив йому перебувати під наглядом служби пробації. Цікаво, що сам Головаха казав у суді, що ніколи не отримував повідомлень про судове рішення щодо знесення будинку.

Це приклад системної безвідповідальності та небажання державних органів реально захищати майно університету.

Отже, щоб у майбутньому у кандидатів в ректори не виникало бажання “віддати” університетське майно в приватні руки, вони мають взяти на себе політичну відповідальність і публічно заявити, що не дозволять передавати землю та нерухомість ДНУ чи інших вишів “потрібним” людям. 

Палац Студентів ДНУ: допомога міста чи приховане рейдерське захоплення?

Ще однією з найбільш резонансних тем залишається ситуація навколо Палацу Студентів. Після російського удару у 2025 році будівля зазнала значних пошкоджень: було вибито понад 100 вікон, пошкоджені окремі конструкції, а відновлення досі фактично не завершене. 

Згідно з актом обстеження будівлі:

• в аварійному стані перебувають вікна та частина дверей;
• фасад має тріщини та руйнування декоративних елементів;
• інженерні мережі мають критичний рівень зносу — до 80% і т.д.

Міська влада ще у 2025 році робила гучні заяви про передачу Палацу Студентів у власність міста нібито для його подальшої реконструкції. Водночас проректор ДНУ Герман Петер тоді наголошував: якщо місто справді хоче допомогти, воно може надати університету субвенцію на ремонт, не забираючи саму пам’ятку архітектури, бо це вже схоже на рейдерське захоплення.

Побоювання викликає те, що під приводом «порятунку» історичних будівель університет може втратити контроль над цінними об’єктами та земельними ділянками. Йдеться не лише про Палац студентів, а й про інші активи ДНУ, включно з територіями на Монастирському острові. 

Ми вважаємо, що існує ризик, що після передачі місту такі об’єкти можуть опинитися в інтересах забудовників або приватних структур. А поки місто зазіхає на історичні об’єкти, поточне керівництво університету не здатне впоратися навіть із базовим ремонтом інших пошкоджених корпусів.

Вікна за 3.5 млн: чому відновлення корпусів ДНУ опинилося під загрозою через помилки керівництва

Окремі претензії звучать і до якості управління майном університету. У вересні 2025 року внаслідок обстрілу рф у корпусах ДНУ було пошкоджено близько 230 вікон. МОН виділило університету 3,5 млн грн на закупівлю нових конструкцій. 

Згодом адміністрація провела дві закупівлі нових вікон за державні кошти. Але і тут відбулися дивні речі – договори з підрядниками підписали 25 грудня 2025 року, хоча у документах було зазначено, що поставка мала відбутися ще до 24 грудня. Тобто доставка вікон мала відбутись ще до підписання договору.

Саме встановлення вікон затягнулося на місяці нібито через морози. А частина з них (30%), за словами проректора Шуйдіна, не підійшла за розмірами, бо отвори неправильно заміряла приватна фірма, а ці характеристики перенесли у тендерну документацію без додаткової перевірки. Через це відновлення корпусів затрималося, а ситуація викликала питання щодо професійності та ефективності відповідальних посадовців.

Додатково виявилося, що кошти МОН виділялися лише на закупівлю самих вікон, монтаж та демонтаж університет мав оплачувати окремо. За словами ректора Сергія Оковитого, наразі проблема з встановленням вікон ще не вирішена, адже і ті вікна, що встигли встановити (близько 20), було вибито під час повторного обстрілу навесні 2026 року.

Ситуація викликала питання щодо професійності управлінських рішень та ефективності використання державних коштів.

Чи зможе наступний ректор ДНУ зберегти землю та майно університету?

На тлі цих подій майбутні вибори ректора набувають не лише академічного, а й політичного значення. Від нового керівництва очікують чіткої позиції щодо збереження університетських земель, недопущення передачі майна забудовникам та наведення порядку у сфері управління нерухомістю. Громадськість також вимагає більшої прозорості, відповідальності та відкритого діалогу щодо майбутнього ДНУ.

Сьогодні головне питання полягає не лише у тому, хто очолить університет, а й у тому, чи зможе новий ректор зберегти його як цілісний освітній та майновий комплекс, не допустивши втрати стратегічних територій та історичних будівель.

Наразі ми збираємо інформацію про всіх кандидатів на посади ректорів ДНУ, Дніпровського державного аграрно-економічного університету та НТУ “Дніпровська політехніка”.

Питання та інформацію про кандидатів у ректори можете надсилати на пошту: gromkontrol.ua@gmail.com.

Матеріали за темою

Бомбосховище у Снігурівці не можуть відремонтувати 3-й рік поспіль: чому досі не завершили будівництво

Нерухомість Михайла Глікмана: депутат купив Tesla за 62 тисячі грн та будинок на третину дешевше від ринкових цін

Бомбосховища у Кривому Розі та потенційна корупція. До чого тут Вілкули?