Секретар тендерного комітету НІР: “Ну, допустим у нас тут выигрывает какая-то х*ета ненужная”.
Службова особа НІР: “А я должна вычитывать, находить ошибки, чтобы их отклонить, правильно?”
Секретар тендерного комітету НІР: “Ну, это за тебя сделают. Но мне присылают, допустим, ссылки на АМКУ и свои комментарии, почему надо отклонить. Бывает, что самим надо найти, почему отклонить“.
Службова особа НІР: “Если будет проверка заходить, то сильно нас за жопу возьмут?”
Секретар тендерного комітету НІР: “Навряд ли… Документы все сложим, нормально”.
У 2021-му держава виділила гроші на створення сучасної клінічної бази для лікування онкохворих у Національному інституті раку (НІР). В результаті понад 231 млн грн опинився у кишенях шустрих “ділків”, серед яких – тодішній в.о. директора НІР Андрій Шипко. Працювали за такою “схемою”: непотрібні компанії “відсіювали”, ціни завищували подекуди у 4 рази, і навіть обладнання купували не завжди те, що потрібно, а те, що “свої” фірми могли дістати. Сама процедура закупівель також контролювалася підконтрольними компаніями.
Подробиці “схеми” розкрадання понад 231 млн грн в Інституті Раку повідомили у НАБУ.
Відомо, що у схемі взяли участь:
Керівник найбільшої групи постачальників медобладнання – Герман Фісталь (ймовірний організатор);
В.о. директора НІР, яким на той момент був Андрій Шипко;
Директор підконтрольних компаній, довірена особа Фісталя (представниця групи компаній);
Секретар тендерного комітету НІР – Дмитро Каліущенко (за даними Prozorro);
Голова робочої групи з питань супроводу закупівель медичного обладнання НІР.
Нагадаємо, що Шипко – депутат Дніпропетровської облради, член фракції “Блок Вілкула”, колишній нардеп-“регіонал”, був членом партії “Відродження”.
Сценарій був простий: щоб мати повний контроль, НІР мав бути розпорядником бюджетних коштів, щоб самостійно оголошувати тендери.
Потім узгоджували усі деталі з організатором та підконтрольними компаніями: що купувати, у кого купувати, і як компонувати лоти так, щоб чужі навіть не сунулися. Рекомендуємо переслухати ці розмови:
Наприклад, “очікувана вартість” ангіографу виросла до 30 млн грн (UA-2021-09-25-000107-c). Хоча, за даними НАБУ, виробник продає за 17,5 млн. А це переплата в 1.7 рази. І перемогла, звісно, “своя компанія”, а саме ТОВ “АРТЕК МЕДІКАЛ ГРУП”.
Підконтрольні фірми взяли процес закупівель під повний контроль:
- Складали перелік обладнання не лише з урахуванням потреб НІР, а того, що самі могли поставити.
- Формували лоти так, щоб у тендері не могли взяти участь інші постачальники, якщо у них не було всіх позицій з цього “спеціально зібраного” набору.
Медико-технічні вимоги писали не фахівці Інституту, як того вимагає процедура, а представники цих самих фірм. І навіть якщо обладнання не відповідало запитам завідувачів відділень, його все одно купували.
Завідувачка відділення НІР: “Он показывал мне заявку і каже: “Підпишіться”. Кажу: “То це ж не зовсім моя заявка, тому що я замовляла трошки інші об’єми для холодильників і морозильник, по-моєму”.
Голова Робочої групи НІР: “Я вам пояснив, що я міг вибрати тільки з того, що мені запропонували. Ну, тобто або такі, або нічого”.
Щоб створити видимість чесного аналізу ринку, службовцям НІР давали список компаній, яким надсилали запити на комерційні пропозиції. Коли ж запити надсилали офіційним дистриб’юторам, відповіді контролювали і за обсягом, і за змістом.
Секретар тендерного комітету НІР: “Он откуда-то должен рисовать очікувану вартість. Очікувана вартість по роз’ясненням Мінекономрозвитку для нас формируется путем изучения рынка. А самый простой вариант – получение трех комерційних пропозицій…”
Також була попередня домовленість про відхилення пропозицій “не своїх” компаній. А договори про закупівлю і додаткові угоди про відтермінування постачання підписували в один день, щоб не напрягатися з виконанням термінів.
Деякі працівники Інституту, які не були залучені до “схематозу”, висловлювали занепокоєння, але їх заспокоювали, кажучи, що головне правильно оформити документи.
Усім фігурантам обрали запобіжні заходи, Шипко ж суд визначив заставу у 30 млн грн, а Фісталю – 200 млн грн. Слідство триває.
Читайте також:
Депутатку Дніпропетровської обласної ради Маріанну Мірошніченко можуть посадити на 10 років
Маєток за 10 млн та інше майно фігурантів справи по ремонту Нового мосту у Дніпрі