Одна із прогалин у законодавстві, яка досі не вирішена, — неможливість подати скаргу на рішення суду, якщо прокуратура підтримала обвинувачення по протоколах НАЗК в суді та програла першу інстанцію.

У звіті Єврокомісії за 2023 рік йдеться про те, що всього 14% протоколів НАЗК по недостовірному декларуванню та іншим порушенням виграють або підтримують в українських судах.

Треба розуміти, що протоколи НАЗК по корупції чи конфлікту інтересів або іншим правопорушенням розглядають у районних судах. Це найнижчі суди, які не проходили нормальне очищення у рамках судової реформи, тому там часто можна побачити корупцію.

Тож якщо хтось домовиться в суді з першою інстанцією, він розуміє, що в таких випадках не буде ні апеляції, ні касації. Якщо справу виграють в першій інстанції, то фактично це означає, що її остаточно виграють.

Випадки, коли у справах, пов’язаних із корупцією, суди підтримують сторону топпосадовців

Це нагальна проблема у регіонах, але найбільш активно цією прогалиною законодавства користуються топпосадовці. 

Для прикладу наведемо два випадки по заступниках Офісу президента.

1) Відносно ексзаступника Офісу президента Кирила Тимошенка НАЗК склало протокол та передало його до суду через те, що посадовець отримав дороговартісні послуги у подарунок — безоплатно користувався автомобілем Porsche Taycan та тричі проживав у готельному комплексі «Emili Resort», двічі з яких — разом з дружиною та сином. 

Також він просив надати дозвіл на виїзд за кордон своєму підлеглому нібито для службового відрядження. Однак НАЗК встановило, що справжньою метою виїзду за кордон був приватний інтерес — оформлення віз Тимошенку та його сину. Але суд не став на бік НАЗК/прокуратури. 

НАЗК вважає позицію Печерського суду непереконливою. У Офісі генпрокурора ж прямо кажуть про те, що не можуть оскаржувати таке рішення суду, якщо програли першу інстанцію.

Слід окремо звернути увагу, що наразі Кирило Тимошенко є радником міністра оборони та зайняв офіс заступника міністра оборони, який керує напрямком євроінтеграції.

2) Відносно іншого діючого заступника Офісу президента Ростислава Шурми НАЗК також склало протокол. Фактично він, зловживаючи впливом, допомагав своєму брату отримувати сотні мільйонів гривень за електроенергію, яку нібито поставляли на окуповані території. Але Печерський суд знову не побачив тут зловживання.

Також слід звернути увагу, що на суддів Печерського суду має великий вплив інший заступник Офісу президента Олег Татаров. За даними ЗМІ, раніше він був науковим керівником судді, яка розглядала справу Шурми.

Приклади щодо того, що суди часто підтримують сторону топпосадовців свідчать про те, що необхідно вносити відповідні зміни у законодавство, щоб чиновники розуміли, що історії з корупцією не мають закінчуватися на рішенні районних судів, а пройти усі відповідні інстанції. 

Важливо, щоб прокуратура мала право відстоювати свою позицію та оскаржувати рішення судів у справах, пов’язаних із корупцією або конфліктом інтересів. Тому що дотримуватися законів мають не тільки пересічні громадяни, а й посадовці місцевого та державного рівня, а якщо порушують їх, то мають понести відповідальність.

Які зміни необхідно внести у законодавство, щоб прокурори могли оскаржувати подібні рішення

Для зміни ситуації щонайменше необхідно внести зміни в Кодекс адміністративних правопорушень (КУпАП) у ст. 7 та 294.

Для цього рекомендується викласти частину (абзац) 2 статті 294 наступним чином (жирним виділено те, що слід додати/змінити):

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом 10 днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу, а також у справах про адміністративні правопорушення, повʼязаних з корупцією. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Також бажано викласти частину (абзац) 5 статті 7 Кодексу адміністративних правопорушень (КУпАП) у новій редакції (жирним виділено те, що слід додати/змінити): 

Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, а також у справах про адміністративні правопорушення, повʼязаних з корупцією.

***

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО «Платформа Громадський Контроль» і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.