Самовільно прибудувати приміщення до багатоповерхівки та здати в оренду під магазин, не увівши в експлуатацію. Як зробити таке – добре знають в родині одного з прокурорів області. А допомагають йому в цьому колишній міський голова Іван Куліченко, суддя Бабушкінського районного суду та співробітники одного з комунальних підприємств Дніпровської міської ради.

Віталій Вікторович Чеботарьов – начальник відділу нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою прокуратури області. За іронією, саме на тому, як НЕ додержуватися законів, добре знаються у родині прокурора. Про це знають багато ще в одній із родин слуг закону – колишнього слідчого Олексія Володимировича Титара
На фото – самовільно збудована споруда площею майже 100 квадратів. Її прибудували впритул до двох житлових будинків, нехтуючи правилами пожежної безпеки. Приміщення не має дозвільних документів та не введено в експлуатацію. Однак здавати його в оренду під мінімаркет можна й так. Власники – поважні люди! Матір прокурора Чеботарьова – Валентина, та матір колишнього (звільнився в вересні 2019) слідчого головного управління нацполіції області – Людмила Петрівна Титар .

Цікаву схему провернули Титарі та Чеботарьови разом з екс-суддею Бабушкінського суду Тетяною Єлісєєвою, а посадові особи міської ради не те що не заперечували, а навіть допомагали в проведенні оборудки. У 2013-му Титар та Чеботарьова подають позов на нібито підприємця Леоніда Круля. Предмет позову – стягнення пені. За те, що Круль ще в 2011-му пообіцяв орендувати будівлю, проте цього не зробив. Через що родичи правоохоронців втратили кошти і вимагають стягнення 500 гривень на двох. А ще, між іншим, до вимог стягнути 500 гривень додається ще одна – визнати право власності.
І, забігаючи вперед, суд в особі Тетяни Єлісєєвої його визнає (https://bit.ly/2SI2G6U ).

Сама ж процедура дуже цікава.
Одразу після подання позова до суду Титар та Чеботарьова подають клопотання про забезпечення доказів. Що саме малося на увазі та чим мотивовано таке клопотання – з судового реєстру дізнатися не вдалося. Але клопотання було задоволено, і 14 лютого 2013 року Єлісєєва винесла ухвалу (http://bit.ly/2TgNDl0 ), якою доручає комунальному підприємству “Центр містобудування, архітектури, землеустрою та кадастру” підготувати проект розпорядження мера про присвоєння поштової адреси для будівлі. Що ніяк не зобов’язувало самого тодішнього міського голову, Івана Куліченко, приймати подібне рішення. Але у червні 2013 року це розпорядження було підписане. Як ми бачимо з його тексту – рішення було прийнято “відповідно до листа Чеботарьової Валентини” (мати прокурора).
Після чого, в серпні того ж року, на підставі свіжеотриманного розпорядження міського голови Єлісєєва виносить рішення, в якому визнає право власності на будівлю за Титар та Чеботарьовою. Тобто міський голова присвоїв адресу будівлі за листом особи, яка ще не є її власником, і за рішенням суду, яке не стосується самого міського голови. Не дивно, що це розпорядження чомусь досі не оприлюднено на сайті міської ради. Більш того, судячи з тексту судових рішень, – представники міської ради навіть не приходили на судові засідання, не те що не оскаржували їх.

Так Чеботарьова й Титар отримують право власності на споруду. Щоправда, скоріше за все, без дозволу ввести її в експлуатацію. Та хіба це проблема, коли ти – мати прокурора? Пізніше на підставі судового рішення реєструється і право власності. А робить це Катерина Ричка, яка є родичкою фігуранта ще одного нашого розслідування.

Суддя Єлісєєва звільнилася у 2019-му, за власним бажанням. Воно і не дивно – тарифи на подібні рішення хіба що в газетах не друкували.

Приклади подібних рішень: https://bit.ly/2UPzSvK;
https://bit.ly/31Sclfh; https://bit.ly/2SmBz28; https://bit.ly/2HjcFu1

На виході маємо самовільно збудовану споруду. І все б нічого – зручний магазин, робочі місця, розвиток бізнесу – але хіба може хтось, окрім прокурорських родичів, дозволити собі такий розвиток? Хіба це не використання службового становища задля власного збагачення? Хіба для цього нам потрібні прокурори?
А ще маємо двох представників правоохоронних органів (а може і трьох – дружина Віталія Чеботарьова, Світлана Голота, також прокурор), суддю, міського голову та поки ще не встановлених посадовців міської ради, які причетні до цієї схеми. І якщо у Чеботарьова не склалося з наглядом за додержанням законів, то, можливо, у Генерального прокурора України Руслана Рябошапки і ДБР це вийде краще. Саме до них ми спрямовуємо відповідні документи та чекаємо на адекватну реакцію.

PS. Якщо ж у вас є інформація про розкішне життя або незаконні дії інших співробітників прокуратури – надсилайте це все на e-mail dpcertification@gmail.com.

***
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у межах проекту “Боротьба з корупцією в Дніпрі”. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково збігається з позицією Міжнародного фонду «Відродження”