За останні 3 місяці ми спостерігаємо ситуацію, коли новий міністр фінансів Сергій Марченко почав  згортати багато реформ і перетворень. “Під ніж” потрапила і реформа щодо посилення контролю в державних закупівлях.

З моменту приходу Марченко визначилася тенденція – гальмування перетворення Державної аудиторської служби на Офіс фінансового контролю.

Згідно до положень реформи, штат аудиторської служби скорочувався з 3200 осіб до 2312 , з відповідним збільшенням окладів співробітників, їх навчанням і підвищенням ефективності. Але пан Марченко продавив нове рішення Кабміну і вирішив залишити практично все як є:
1) кількість співробітників становитиме 2656   (скорочені загалом вакантні посади)

2) вся реформа і навчання скасовуються або відкладаються, швидше за все, багато хто продовжить працювати з низькою ефективністю

3) за три місяці коли новий керівник Мінфіну і новий керівник ДАСУ залишили всіх заступників і всю стару команду на місцях, включаючи Шкуропата і Соляник, які отримували до 180 000 грн в деякі місяці   або по 1,3 млн грн за 2019 рік

Основна причина – прийняття Кабміном рішення №388 від 20.05.2020. Це повне небажання проводити реформи і зміни, адже тоді зруйнуються всі існуючі корупційні схеми. Навіть почали втручатися люди з СБУ і пробувати зупинити реформи, зокрема – Сергій Андрущенко (лист 1 ) та Андрій Трипілка (лист 2)

Під час карантину міністр фінансів Марченко змінив керівника аудиторської служби без конкурсу. І на травень йому поставили 2 мети – зупинити реформу і проводити перевірки. Глобально залишилися незмінними цілі і на червень: не забувати робити фінансові перевірки і виносити рішення на Кабмін, в липні цілі аналогічні червневим, при цьому ніяких числових показників або нічого про результативність та ефективність. . Наприклад, незрозуміло, що мається на увазі під “відновленням аудитслужби” – налагодити роботу настільки ж низькоефективну, як за часів Гаврилової?

Якщо подивитися на цифри, то, напевно, Марченко і Плис в цьому досягли успіху. Наприклад, статистика за травень така: порушення знайдені в 922 закупівлях, в 108 випадках запитані персональні дані порушників і в 25 випадках складено протоколи про порушення. Тобто до відповідальності притягують лише в 3% виявлених порушень. І Мінфіну пофіг, і в завдання за 3 місяці він так і не зміг це поставити.

Причини звільнення минулого керівника теж не змогли назвати – навіть у відповідь на прямий запит від депутата Верховної Ради (Запит та відповідь) 

За минулий рік до відповідальності за порушення в закупівлях після моніторингу було притягнуто лише 43 особи (!) Це чітко показує, чи потрібно робити реформу аудиторської служби або ні.

Як наслідок, від керівника Мінфіну Марченко та очільника Кабміну Шмигаля чекати реформ не доводиться – буде тотальний відкат. Сподіваємося, що відкат буде не до 1800 року.